На північних схилах гірського масиву полонини «Боржава», біля підніжжя гори Гемба, з висоти 14 метрів неймовірними водяними каскадами у глибоку ущелину річки Пилипець спадає один із наймальовничіших на Західній Україні водоспадів – Шипіт. Особливо прекрасний він навесні, коли на гірських схилах тануть сніги та восени, у дощову погоду.

Існує легенда, що водоспад утворився від нещасливого кохання заможної дівчини Марійки та бідного парубка Іванка, які проти волі матері дівчини таємно зустрічалися під Боржавськими полонинами, там де гора Високий Верх. Одного разу мати прослідкувала за донькою і, побачивши, що та зустрічається з цим «злиднем» Іванком – прокляла молоду пару. Через її лайливі слова з гір хлинув нестримний потік, який поніс закоханих у провалля. Вони трималися за руки, та раптом їх силоміць роз’єднав водоспад: Іванка понесла права течія, Марійку – ліва. Так, у гучній пінявій хвилі вони зникли у проваллі. Зрозумівши, що накоїла, мати щодня приходила на місце загибелі юних закоханих, та слухала гомін води, наче шепіт Марійки та Іванка. Відтоді той водоспад так і зветься «Шипіт».

Саме сюди, починаючи з 1993 року, щороку в Купальську ніч з’їжджаються тисячі туристів з усієї України та Європи на Міжнародний фестиваль любителів природи «Шипіт-фест». Спочатку, він виник, як місце зібрання "усіх світових" хіпі, та нині тут можна побачити представників багатьох інших колоритних угруповань та субкультур: панків, байкерів, емо, любителів рок-музики, тощо.

Ще однією перлиною цього краю є легендарне озеро Синевир, або, «Морське око», як його прозвали за неймовірно чисту блакитну воду та темний, наче зіниця, острівок посередині. Тут живе рідкісна для України річкова риба – форель, адже температура води в озері зазвичай не перевищує 11 градусів, а природа настільки унікальна, що понад 20 видів тварин і 38 видів рослин цієї місцевості занесені до Червоної Книги України. Неподалік від Синевиру, на Чорній Ріці, біля греблі-клаузули з середини ХIХ століття розташовується унікальний музей лісу і сплаву, який розповідає про побут бокорашів - сплавників лісу, представників небезпечної професії, яка остаточно занепала з 1954 року.

У Синевирському заповіднику щороку влаштовують фестиваль етнічної музики «На Синевир трембіти кличуть».

Також можна відвідати унікальне озеро Солотвино, відоме сульфідними грязями та солоною густою водою, яка не поступається своїми лікувальними властивостями славнозвісному Мертвому морю.

Поціновувачам старовинної та вишуканої архітектури варто подивитися на замки Закарпаття, яких налічується аж одинадцять, і якщо ви вже опинилися на Західній Україні, не зайвим було б знайти трохи часу, аби відвідати надзвичайно цікаві та колоритні її культурні центри: Ужгород, Мукачево, Міжгір'я, Івано-Франківськ, Львів та інші.

Неподалік від готелю, лише за півтора кілометри від нього, знаходиться словацьке поселення з цікавою національною архітектурою, культурою та традиціями, які підтримуються нащадками перших поселенців і донині. Тим, хто цікавиться українськими культурними та духовними традиціями, варто відвідати музей дерев’яних церков, де зберігається майже 30 макетів храмів і дзвіниць Верховини (Міжгірського та Воловецького районів), Хустщини та Прикарпаття, виготовлені народним майстром Андрієм Воробцем. Надзвичайно цікавою є місцева церква Різдва Святої Богородиці, зведена в другій половині XVIII століття, поруч з якою збереглася двоярусна дзвіниця.